І знову прийшли жнива

І знову прийшли жнива,

І знову пора врожаю,

Доспіли уже поля

Прекрасного рідного краю.

І знову моя земля,

Одіта у барви осінні,

Славить Бога-Творця,

Величного в Своїм творінні.

Сьогодні у нас День Подяки,

І хочеться Богу сказати

Найкращі слова від серця,

Всю славу Йому віддати.

За мир, що триває ще в нас,

За хліб, за повітря, за воду,

За сині ясні небеса,

За нашу прекрасну природу.

За їжу на наших столах,

І одяг, і все необхідне,

Є дякувать Богу за що усім нам,

За сонця проміння погідне.

За дощик, за сніг, за туман,

За зорі і місяць на небі,

За те, що Господь дає нам,

Усе, чого тільки треба.

За голос дитячий і сміх,

За спіле у полі колосся.

За те, що Він любить нас всіх,

І хоче, щоб добре жилося.

За вічність, яку дарував,

За душу, яка не вмирає,

Яка прословляє Христа,

І жити для Нього бажає.

За Духа Святого вогонь,

Що в серці у вірних палає,

За Божу прекрасну любов,

Яка у віках не зникає.

За тих, що вмирали в гоніннях,

І віру свою пронесли,

За Слово Святе Господнє,

Що дав нам Господь назавжди.

За рідну вкраїнську землю,

Помилуй, мій Боже, її

І вирви з гріха полону,

Війну у ній зупини.

Пригадую рік минулий,

І День Подяки у нас,

Тоді ми нічого не знали,

Який попереду час.

Чи буде в нас хліб й до хліба?

Чи житимемо в окопах?

Чи буде війна чи спокій?

Чи буде врожай на городах?

Та мирно цей рік минув,

І гляньте на цю вітрину,

Господь не лишив, не забув,

Творіння своє - людину.

Він дав нам усе! А ми?

Можливо, вже й звикли до цього,

Скажімо, які ж плоди

Приносимо ми для Нього?

Чи Бог, подивившись на нас,

Радіє, чи, може, сумує?

Погляньмо в своє життя,

Хай кожен провину відчує.

Нехай покаяння сльоза,

Омиє духовні шрами,

Хай щирими будуть слова,

І наш Господь буде з нами.

Мій друже, сьогодні у нас,

Чудове, прекрасне свято,

Подякуй Христу за все,

Що Він нам дає так багато.

І хай ця осіння пора

Й мелодія серця зіллються,

І понесеться хвала