"Хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, пожне також щедро"(2Кор.9:6)

Один багатий, який називав себе християнином, завжди молився разом з сім'єю за усіх бідних і нещасних. Та коли якийсь бідолаха стукав у його двері, він завжди відповідав, що йому з ним ділитися нічим.

Його малий син часто бував засмученим, коли бачив, як батько відправляв бідних людей з порожніми руками. Однак, щовечора він чув ту саму молитву-прохання, щоб Бог допоміг бідним. Одного дня він сказав:

-Тату, я бажав би мати всі твої гроші!

-А що б ти з ними зробив, сину?

-Я би відповів ними на твої молитви.