Ніч — хіба що символічна

Ніч — хіба що символічна,

Бо ніхто не спить ніде.

Рік старий пішов у вічність,

А Новий до нас гряде.

З ним — нове тисячоліття

Зачинає свій розбіг.

О, як в небі зорі святять,

Аж якось не по собі!

Аж тривожно, урочисто,

Незбагненно на душі,

Світлі помисли пречисті

Хтось в мені розворушив.

Серцю дав нову надію,

Що не все в житті дарма.

Хто любов з Христом розділить —

Той збагне: журби нема.

Хай іде до нас у гості

Рік Новий в цю дивну ніч.

Він — від Бога, з високості,

Для нових уже сторіч.

Шлях до вічності, де справді —

Ні початку, ні кінця.

Може, рік цей буде в радість

Для усіх нас, для Творця?

Я ж йому у кожнім слові

Віддаю душі тепло…

Може, рік цей — Рік любові?