Осіннє

Осіннє

Дощ за вікном накрапає,

Осінь…Прийшла вже осінь.

Птаство від нас відлітає

І неба темнішає синь.

Пшениця лежить у засіках,

І гречка, і жито, й ячмінь…

В осінньому лісі розсипав

Бог стільки різних грибів!

Дзвоник шкільний заливається-

Дітей заклика до навчання.

Два серця в одне єднаються-

Єднає їх Бог і кохання.

Квітують осінні квіти.

Гарбуз закотивсь у стодолу.

Верба похилила віти.

А хтось поспішає додому.

Дерева вдяганку міняють,

Та скоро пройде їх краса.

Все роки біжать -поспішають,

І юність кудись поспіша.

Так було. Так є. Так буде.

Усе в цім житті швидкоплинне.

Дерева листочки погублять

І я колись світ цей покину.

Осінь вже збіжжя збирає

В комори, засіки, стодоли.

А з чим я до Бога збираюсь

Прийти до святого престолу?

Що сіяла? Жала? Збирала?

Як Господу Богу служила?

Чи в бурю я міцно стояла?

Чим я у житті дорожила?

Чи була для Бога відкрита?

Чи серце Йому все віддала?

Творцю довіряла щомиті?

Зусилля в борні прикладала?

Не все у житті моїм склалось,

Як мріялось, і як xотілось

Та Богу проблеми віддала

Й на силу Його я надіюсь.

Не падайте, брате і сестро.

Якщо ваш тягар непосильний

Дозвольте Xресту його нести.

Бог мудрий, могутній, все сильний!

Не тужтеся, не надривайтесь,

На себе самиx не надійтесь

Й нічого в житті  з Ним не бійтесь.

Давайте  почнем з цеї митті

Все сіяти  добре, xороше

Xай Бог нам усім в цьому світі .