ПРИЙМИ МЕСІЮ

ПРИЙМИ МЕСІЮ

Збуваються слова пророчі:

Родився Цар царів, Месія!

Та в світлі зоряноі ночі

Чомусь не вся земля радіє.

Лиш пастухи прийшли до ясел,

Де Бог Дитям у світ явився.

Яка була ця мить прекрасна!

І кожен з них Йому вклонився.

І мудреці прийшли зі Сходу,

Марія, Йосип теж раділи.

Та все ж із Божого народу

Не всі цей прихід зрозуміли.

Не всі могли вмістити ясла,

Убогий хлів, просту родину...

Хіба не в пишнім домі царськім

Родитись треба цій Дитині?

Та Божі плани несумісні

З людськими думками й словами.

Його мета — людині грішній

Відкрити неба вічну славу.

Щоб кожен, бідний і багатий,

Зумів прийти до Його Сина,

Із рук Його спасіння взяти,

До ніг зложивши всі провини.

Чи знав Отець про ті страждання,

Голгофський хрест, вінок терновий?

О, так, Він знав... Та без вагання

Дав Сина, сповнений любовю

До всіх людей — Свого творіння.

О, це була велика Жертва!

Ісус, як паросток з насіння,

Зійшов у світі, щоб померти.

Щоб ми могли до ран Христових

Серцями вбогими торкнутись,

І стати вже творінням новим,

Й життям прославили Ісуса.

Христос живий. Йому вклонитись

Спіши без сумнівів й вагання,

В твоєму серці народитись

Бажає Він в цей час останній.

Бо вдруге не малим Дитятком

Прийде Господь на землю грішну,

Та згідно діл, щоб всім віддати,

Прийде Він, як Володар грізний.

В цей добрий час прийми Месію

До свого серця, наче в ясла,

Нехай й твоя душа радіє,