СIЯЧ

Iсус в сердцях людей посiяв

Добра та iстини зерно,

I про врожай славетний мрiяв,

Та дружно не зiйшло воно.

Одне зерно покрав лукавий,

Щоб не зiйшло добро в серцях

Натомiсть, для своєї слави

Бур'ян посiяв гpiх i страх.

Друге-упало на камiння,

Та дуже мало там землi

Слабке вдалось його корiння

Зiв'яли паростки малi.

 A iншi у терник упали,

Де терен пагони пустив,

Ледь-ледь з землi попроростали,

Густий терник їх заглушив.

Лиш тi, що в чисте серце впали

В любовi й вiрi проросли,

Коли жнива святi настали,

Врожай у сто разiв дали.

Свої серця готуйте люди,

Щоб iстини зерно прийнять.

Щоб праведний врожай повсюди