Там на Голгофі наш Спаситель вмирав

Там на Голгофі наш Спаситель вмирав

Безвинно страждав Він за наші гріхи

І до розбійників Його народ прирівняв

До тих, які дійсно злочинцями були.

У ранах та в язвах все тіло Його

Та сила любові Його все ж жива

В стражданні та муках людей Він прощав

Враз до Нього донеслися тихі слова:

«Мій Господь, Ти мене вспомини,

Коли прийдеш у царство Своє»

«Сьогодні ти будеш зі Мною в раю,

Бо ти вірою прийняв Мене»

А другий чомусь насміхатись почав

Із розп’ятого там на Голгофі Христа

Він Спасителя в серце своє не прийняв

І пішла у шеол його грішна душа.

Так і зараз у цьому земному житті

Хтось приймає Його, а хтось відкида,

Хтось радіє кожною хвилиною в Христі,

А хтось на багатство надію свою поклада.

Комусь гординя серце заслоняє,

А хтось боїться осуду людського,

А цей іде кудись, що й сам не знає

І кожний у житті шукає свого.

Задумаймося друзі кожний у житті,

Куди приведе нами вибрана дорога,

Чи ми в гордині нашій підемо в пітьму,

Чи прийдемо з любов’ю ми до Бога.

Бо той хто прийме Його вічную любов,

Той спасіння отримає Христове

І хочеться славити Господа знов і знов,