УКРАЇНІ І УКРАЇНЦЯМ

Коли прийшов в Ніневію пророк,

Упокорившись щиро перед Богом,

Ходив по місту, зважуючи крок,

І говорив розмірено та строго.

"Ще сорок днів, й Ніневія впаде,-

У щент вона розбита буде

Бог бачить зло! Не дінеться ніде!..."

І люди чули. Й каялися люди!!!

І навіть цар поспішно з трону встав,

І зняв із себе вишукані шати,

І сів у пеплі, й написав устав,

Що мають всі до Бога вопіяти!

Бог знає все. Бог бачив, що вони

Не напоказ, в молитві та без їжі-

У покаянні...Лиха не вчинив,

Бо любить Бог, і милує, і тішить!!!

О, Боже! Чи прийшли Твої суди?!

Вогнем війни обпалена дорога...

Ти Україно, в попелі сиди,

Щоб розкривалось милосердя Бога.

Ти не дивись, як чинить твій сусід

І не суди владик, вельмож діяння,

Лиш за своє дамо ми Богу звіт,

Чи є плоди достойні покаяння?

Бог терпеливий, мудрий і благий!

Достойний Він хвали і честі

Любов’ю нас бажає досягти

Звільнити від гріха, пітьми, безчестя.

О, скільки гніву, зла і нарікань

Слова проклять над рідною землею...

Ти, Україно, на коліна стань,