В НЕБЕСА

В небеса святі, прекрасні, чисті,

Де нема ні горя, ні журби,

А завжди звучать пісні врочисті,

Вірою мандруєм ми туди.

Знаємо, що там усе прекрасне,

Місто там нетлінне, золоте;

І його там світло й ясно

Освітляє Божеє лице.

Там ніколи вже не буде ночі,

Хмари не закриють світла дня,

Наяву побачать наші очі

Славу й велич Господа Христа.

Там біди не станеться, нещастя,

Не впаде з очей гірка сльоза,

Бо там вічна радість, спокій, щастя,

Царство миру, правди і добра.

Але ці святі оселі неба

В недоступній тілу вишині.

Скільки ж, скільки сили мати треба,

Щоб здолати тяготу землі?

Стати вище за буденність світу,

Подолать земную марноту,

І, довірившись словам завіту,

Все віддати Господу Христу.

І хоч це нелегко і непросто,

Бо живем ми тут, де сила зла

Людські душі так нещадно косить

Й скільки іх в загибель завела.

І лиш той, хто віддався Богу,

Ввірив серце Господу Христу,

В Ньому має силу й допомогу,