Він народився, як проста людина

Він народився, як проста людина

Великий Бог - у яслах і на сіні.

І раптом думка, наче мить незрима:

А що, якби Він не родився в Віфлеємі?

Що сталося б,якби за два тисячоліття

Вночі, у яслах, у хліві

Проста єврейська дівчина Марія

Не народила би Спасителя землі?

Він Богом був і міг би вибирати.

Він міг би не прийти у грішний світ,

Він міг би Словом Землю зруйнувати

І не терпіти той голгофський хрест.

Якби Він не родився... Уявляю,

Як Магдалина одержима все життя,

Павло чи Савл в науці потопає-

Шукає зміст всього свого буття.

Петро у боротьбі за виживання,

Матвій біля скарбниці із грішми,

Вдовиця без надіі й сподівання

Прощається із сином назавжди.

Сліпий сидить біля порогу в храмі,

А блудниця приречено мовчить,

Чекає, коли перший і останній камінь

За гріх на неі із прокляттям полетить.

За гріх... Все жертви, жертви, жертви...

Людське життя приречене на смерть.

Якби Він не народився, щоб померти

Мій Бог, Спаситель і Отець.

Ми мусили б тоді усе пожати,

Всю гірку чашу ми пили б до дна,

Якби Він не родився, щоб страждати,

Щоб понести за нас усе сповна.

Але Він народився в Віфлеємі!

Господь цей грішний світ так полюбив,

Явив любов Свою в Єдинім Сині,

Віддать на смерть за нас не пожалів

За нас Господь родився в вбогих яслах,

За нас прожив скитальцем на Землі,

За нас вмирав Він на хресті Голгофськім

І знов до нас прийде в останні дні.

Прийде Господь, вже близиться година

Не так, як перший раз прийшов,

Прийде, як Бог, не як проста людина,

Хреста і ясел вже не буде знов.

Сьогодні розповідь моя не про Дитину,

Яка родилася у вбогеньких яслах,

А про Господнього Святого Сина,