ЖИТТЯ КОРОТКОЧАСНЕ

Затремтіло листя на березі,

Вітер розгойдав її гілля...

А по серцю, наче гострим лезом,

Хлопчика прорізали слова:

"Можна, я не вмру іще сьогодні?-

В санітарки тихо запитав,-

В мами день народження вже скоро,

Я дарунок їй приготував.

Хочеться порадувать матусю,

І сказати, що найбільш її люблю.

До неділі я дожити мушу,

Можна, я сьогодні не помру?"

У Галини ноги підкосило,

На обличчя глянула бліде,

Біля хлопчика на ліжку скраю сіла,

Й пригорнула до своїх грудей.

Що йому, сердешному, сказати?

Слів для втіхи вже й не підбере.

Тут, в палаті, ще таких багато,

Хоч живі, та кожен смерті жде.

У Галини серце аж здригалось,

Наче на березі жовтий лист.

"Доживеш,-крізь сльози пршептала,-

Ти до Бога, синку, помолись."

По голівці провела рукою,

Вже давно на ній волоссячка нема,

А душа тремтіла вся від болю:

"Як же мама лишиться одна?

Як їй пережити втрату сина?

Боже, дай їй сили та потіш."-

У думках молилася Галина,

До дверей прямуючи скоріш.

Вже давно працює у лікарні,

Але звикнути все ж так і не змогла.

Та й чи звикнеш, коли тут вмирають

Діти на очах майже щодня.

...Тиждень проминув. Дожив хлопчина

До неділі, й маму привітав,

Пригортала міцно свого сина,

Сльози лиш бриніли на очах.

Кілька днів минуло від неділі,

Й обірвалось хлопчика життя,

Ніби плід, ще зовсім недозрілий,

Наче в полі скошена трава...

**************

А у нас - комп'ютери, айфони,

В космос вже й туристи долетять,

Де не глянь - стоять краси салони,

Та не в силі ми продовжити життя.

Хоч прогрес в науці є великий,

Все ж не можемо хвороб перемогти,

Смерть приходить тихо й непомітно,

Й не втечеш уже з її руки.

То ж чому, скажи, живеш на світі,

І в яке прямуєш майбуття?

Молодий ти чи в роках вже літніх,

Знай, не вічне на землі життя.

День пройде, його не повернути,

Дорога хай буде кожна мить.

Пам'ятай, що є на світі люди,

Які хочуть хоч би день прожить.

Хай не буде в серці нарікання,

Бог для тебе все найкраще дав,

Й жде лише одного - покаяння,

Щоб Йому життя своє віддав,

Й дякував за кожен день прожитий,

За безмежну Господа любов,

Бо за тебе помирав Спаситель,

І пролив Свою невинну Кров.

...Жовтий лист з берези облітає,

Чорну землю, наче килим, вкрив...

Друже мій, Ісус тебе чекає,