Ніч темна. Місто Віфлеєм. Народження Месії.
Небесне військо, ангели радіють
І сповіщають пастухам Новину Добрую для людства:
Родився спас – Спаситель світу вам.

Це ж переміна, це дорога в небо,
Яку відкрив Месія – Божий Син!
Прийшовши Сам із неба, відкривши Славу неба,
Всім грішникам у рай дорогу Він відкрив.

І ця дорога є нелегка:
Зусилля треба прикладать.
Любити всіх, любити Бога
І ворогів благословлять.

Життям святим нам треба жити,
Щоби успадкувати небеса.
Покаятись, гріхи всі залишити
Й відкрити Книгу Вічного Життя.

О, люд землі, прийдіть ви до Ісуса
І не шукайте інших ви божків.
Знайдете радість, мир, благословіння
На те й зійшов до нас Син Божий!

Він сам нас поведе у небо
І тягарі земні поможе нам нести.
Мій друже, це залежить все від тебе,
Яку дорогу вибереш собі.

Оксамитова ніч. Так спокійно і тихо.
В неосяжному небі діамантами – зорі.
Мирно спить Віфлеєм. Місто спокоєм диха,
Лиш гуля вітерець у небеснім просторі.

Раптом тишу порушив дивний спів анголів.
І засяяла зірка нова над землею.
Народився Христос - миру Князь, Цар царів!
Він звільнить від гріхів людство кров’ю Своєю.

Ніч Різва – дивна ніч. Десь у стайні за містом
На соломі сповитий Ісус спочиває.
Йосип там і Марія ... Між худóбою тісно.
Але Божу присутність вони відчувають.

А у небі предвічному áнголів хόри
Дивну вістку вістять і співають хвалу!
І розсіює зірка нова ночі морок,
Як розсіє Спаситель гріховну імлу.

Віфлеємськая ніч… В полі ватра палає.
Пастухи між собою неквапно говорять.
Раптом голос з небес урочисто лунає:
“Не лякайтесь, радійте, погляньте на зорі:

Зірка та, що ясніше від інших сіяє,
Народилась разόм з Сином Господа нині.
Новинý цю чудову я вам сповіщаю,
Поспішайте вклонитися Божому Сину”.

Стелить ніч синім шовком зі сходу дорогу.
Йдуть по ній мудреці, на зорю поглядають.
Пил далеких шляхів запорόшив їм ноги,
Втома валить із ніг, та вони поспішають;

Бо збулися пророчі слова про Мессію –
Немовлятком у яслах Він явиться миру.
І схиляють коліна, і серцем радіють,
І Цареві несуть ладан, золото, миро.

Не згасаючи, зірка у небі сіяє.
Незвичайна зоря - Слави Божої світло.
Всі, хто прагне спасіння в Христі, поспішають
Вознести в покаянні до Бога молитву.

Тож і ти, друже мій, поспіши, не вагайся.
До Ісуса за зіркою серцем полинь.
Поклонися Йому і прослав, і покайся.
Він достойний того, Вічний Бог наш! Амінь!

Велике чудо нам явилось,
Невже ти ще його не бачив?
Дитя Чудес нам народилось,
У Ньому Бог усі гріхи пробачив.

Дитя це в мудрості зростало,
У Ньому повнота вся благодаті.
І Мужем Сильним в Бозі стало
Для того, щоб здолать ворожі раті.

Він Бог чудес, Господь надії,
Еммануїл - Бог з нами є.
Він Пан небес, Творець, Який радіє,
Ісус тобі спасіння подає!

Великий, дивний Бог в маленькому Дитяті...
Прийди, відчуй, торкнись Його!
У Ньому повнота є благодаті,
Лиш Він правитель є життя твого.

Велике чудо у тобі явилось,
Як дивно, що раніше ти не бачив.
Дитя чудес в твоєму серці народилось,
У Ньому Бог твої гріхи пробачив.

У кожній хатині сьогодні радіють,
Велика подяка для людства прийшла.
Спас світу родився від діви Марії –
Христос – Відкупитель, Досвітня зоря!

І місця не було в заїзді для Нього,
У яслах убогих родився Ісус.
Пророки звіщали, що прийде спасіння –
Спасіння для людства від їхніх спокус.

Він хоче родитись у кожному серці,
Він хоче оселю закласти в тобі.
Мій друже, не будь ти байдужий
Прийми цей дарунок – Ісуса у серце прийми.

У серці твоєму Ісус буде жити
І буде вести по шляху тут земнім.
Обгорне любов’ю тебе Він Своєю
І будеш щасливим повіки ти з Ним.

І я – мій Господь, віддаю своє серце
Тобі, мій Спаситель – у ньому живи!
Віднині у нових серцях Ти родися,
Щоб були Твоїми нащадками ми.

Настав встановлений Тобою час –
Збулись пророцтва і зійшлися числа.
З любов’ю вирішив Ти викупити нас
З оков гріха, які все людство стисли.

І вже радіє благодатная Марія,
Бо має народити Немовля,
Що людям дасть спасіння і надію,
Дитятко, що прославить вся Земля.

Я уявляю острах й силу почуттів
Тих пастухів, які посеред поля
Почули «Слава Богу в висоті,
Й мир на землі, у людях добра воля».

О зоре Віфлеємська, ти вказала
Путь мудрецям до ясел крізь пітьму.
Там впали ниць, Цареві поклонились,
Піднесли ладан, смирну й золото Йому.

Одним промінчиком твоїм я хочу бути,
Щоб шлях до Господа вказати в темноті
Всім тим, хто хоче істину почути,
Й на шлях спасіння стати у житті.

Щоб люди ці, як мудреці зі сходу,
Що йшли за світлом дивної зорі,
Знайшли Тебе й разом з Твоїм народом
Вклонилися до самої землі.

Сьогодні всю подяку, славу й поклоніння
Отцю возносимо за праведного Сина,
Його народження, і смерть, і воскресіння,
За Дух Святий, що в нас живе донині.

Серця, поклоніться! Співайте, уста!
Й ніколи ви дня не забудьте цього,
Бо радість велика з Небес нам прийшла –
Христос народився! Славімо Його!

Зірка Різдвяна на небі засяє,
Благословенний час:
В яслах Марія дитя сповиває,
Святий народився Спас.

Він народився, щоб в світ цей жорстокий
Чиста прийшла любов.
За наші гріхи на Голгофі високій
Пролити святую кров.

Він нас научить, як ближніх любити,
Милість свою дарувать,
Як треба смиренно Творцеві молитись,
Як треба Його прославлять.

Шляхом нелегким піде Дитина,
Підкорена волі Отця.
Посіяна Нею віри зернина
В людськіх проросте серцях.

І люди побачать Любов Небесну,
І в душі прийде каяття.
А Він, розіп`ятий, знову воскресне,
Даруючи вічне життя.

Це буде в майбутнім,
Сьогодні ж радієм,
Славімо ідень цей, і час:
На світле майбутнє маєм надію:
Народився Великий Спас!

Відлигло звечора. Мороз вже не пече.
Кружляє у повітрі тихий сніг лапатий,
Вдягає сонне місто в білі-білі шати.
Здається –ніч поставила верстати
Й при світлі ліхтарів зимову казку тче.

Ні зір, ні місяця. Лиш тільки снігопад.
Такий густий-густий, що й темрява ясніє!
Сніжинки падають на плечі, руки, вії -
То оживають знов у пам’яті події,
Вертають в Україну напередодні свят.

Не завжди верстами і кількістю декад
Вдається виміряти віддалі та строки.
Знайомі з юності пісні стирають роки,
І через світлих сліз гарячу поволоку
Я бачу наяву далекий снігопад:

Стежки заметені ми торували знов,
Юрбою йшли від хати і до хати.
-Господарю, дозвольте заколядувати,
В свят вечір вам добра і щастя побажати,
Бо в грішний світ Спаситель немовлям прийшов!

Злітала музика з намерзлих струн гітар
І видихав акордеон ажурні трелі.
Ми молоді були, щасливі та веселі -
Живі герої у різдвяній акварелі,
Де фоном був нічний засніжений бульвар...

З тих давніх пір пройшло не мало вже років...
Не йде у Сакраменто сніг рясний, лапатий.
Незмінним є одне: Різдво – зимове свято,
Хоч можуть у ці дні дощі нас полоскати,
Та не змовкає наш дзвінкий, різдвяний спів.

Різдвяні свята вже відходять
І кожен по різному їх святкував:
Один йшов до храму, а той на постелі,
А третій про Господа зовсім не знав.

А Він такий близький, ласкавий та добрий,
Прийшов у цей світ, щоби нас научать:
Як треба нам жити, як Богу служити
І спадщину мати в святих небесах.

Сьогодні ти маєш машину і дачу
І бізнес успішно у тебе іде.
Мій друже! Усе це пройде і минеться,
Віднині шукай ти Господнє лице.

Віддай ти життя своє в руки Ісуса,
За тебе Його на Голгофу вели.
Подумай, мій друже! Цей день є сьогодні,
А завтра щоб пізно не було тобі!

Земля укрилась білим оксамитом,
У душах чистих мир і благодать.
Іде Різдво мінливим нашим світом,
Щоб людям Божу милість нагадать.

І люди лад наводять у оселях:
Перемивають,чистять і метуть,
Дітей навчають колядок веселих
І в клопотах Різдва втрачають суть.

Забули - то не просто день святковий,
Вертепів і куті веселий час,
То вищий прояв Божої любові:
Той день, коли прийшов Христос до нас.

Прийшов Спаситель, як приходять діти,
Щоб волю виконать Всевишнього Отця.
Навчив нас вірити, прощати і любити,
Свій хресний шлях пройшовши до кінця.

І душі наші освятивши Воскресінням
Одвічне нам життя подарував.
То - Божий план чудесного спасіння:
Він любить нас, тому за нас страждав.

Ми за Ісусом впевнено ідемо,
Хоч не легкий в Небесне Царство шлях.
Нам світить вічна зірка Віфлієму,
Хвалу і вдячність несемо ми у серцях!

Ти прийшов, коли всі навкруги тихо спали.
Ти прийшов немовлям - не великим і грізним царем.
Мудреці з пастухами Твій прихід у час той вітали.
І байдужим лишився до цього нічний Вифлеєм.

А в Тобі вже сповнялася воля Отця всеблагого.
А з Тобою на землю зійшла вічна Божа любов.
Батько Сина віддав в ніч оцю нам єдиного Свого,
Щоб за наші гріхи на хресті Він пролив Свою кров.

Ти прийшов. О, як треба було пильнувати,
Щоб красу тої ночі серцями збагнути усім
І в маленькій дитині Спасителя світу впізнати,
Як впізнали оті, що схилились тоді перед Ним.

Вони знали уже, що рука всемогутнього Бога
Простяглася з висот і ласкаво торкнулась землі,
Щоб вказати нову, ще незвідану досі дорогу,
Яка в небо веде крізь печалі усі та жалі.

Ти прийшов, і всі ангели пісню співали,
Величали Тебе і раділи, що час цей настав.
А земля в оту ніч, таку дивну і славну, мовчала,
Ніби приходу Твого ніхто і ніде не чекав.

Лише ті зрозуміли, що ніч ця така особлива,
В кому віра незмінна у чистому серці жила.
Залишивши сумніви, вона їх усіх незрадливо
До Ісуса-Месії, Царя всіх царів привела.

Ота ніч в Вифлеємі давно відійшла у минуле,
Але Ти неодміно іще раз на землю прийдеш.
Дай нам, Боже, щоб в час той у вірі ми твердими були,
Бо таких Ти в Небесні оселі у славі введеш.

Завжди Різдвяна ніч є особлива,-
прийшов у світ Христос,родивсь Месія.
Людина кожна є в цю мить щаслива
Дитина ця для людства вся надія.

І зірка сяє в небі так яскраво!
Зоря Величного Спасителя-Христа
Звіщаючи Його велику славу,
зоря Різдвяна - зірка непроста!

І хори ангелів звіщають Його славу
Приносять всі подяку і хвалу.
Народження Його пророкували,
давно звіщали дивну новину.

І тиха Вифлеємська ніч на дворі
там десь отари в полі,пастухи.
І раптом голос із небес говорить:
"Радійте всі!Родився Цар царів!"

Родитись мав Христос у домі царськім,
але чомусь родився у печері.
Знайшлося місце лиш в убогих яслах
тому,що не відкрили серця двері...

Але Господні плани не сумісні
із людськими думками і ділами.
Його мета - спасти людей всіх грішних
і показати неба Вічну Славу!

В цей добрий час,приймімо всі Месію
До свого серця,наче в вбогі ясла.
Нехай і ваші всі серця радіють
Йдучи у Вічне Боже Царство!!!

Ніч засвітилася зорями ясними,
Тихо дрімають поля,
А у печері, схилившись над яслами,
Мати колише дитя.

Низько вклонившись до Сина Всевишнього,
Втому і біль забува,
І посміхаючись згадує втішні,
Ангола дивні слова.

Пестить Марія з любов'ю цілуючи,
Ті рученята малі,
Що обійматимуть Всесвіт, даруючи
Мир і спасіння землі.

Звідки їй знать,що Любов закривавлену
Будуть на хрест піднімать?
Щоби звільнився свободи позбавлений,
З неба зійшла благодать.

Пітьму розвіявши світло з'явилося
Анголи благовістять,
І до хліва,де пророцтва звершилися,
Пастирі з поля спішать..

Як сонце заходить
і ніч наступає.
Я згадую свято,
яке кожен знає.

Спокійно.Тихо.Місто Вифлеєм
і чути плач дитини серед ночі.
О,так!Родився Цар царів!
Збулись написані слова пророчі.


Ніхто про це народження не знав
спокійно пастухи пасли отари.
Аж раптом голос з неба залунав
і пастухи ниць до землі упали.


"Радій же,о земля,звершилось!
Родилось нам Дитя.Цар всіх царів.
І слава Божа в небі засвітилась
прийшов на землю мирний час й спокій"


Родитись мав Месія в домі царськім
це ж Цар царів!Це в вічне небо двері.
Але родився на соломі в бідних яслах
мале дитя у холодній печері!


Звершились тої ночі чудеса:
і зірка над печерою палала,
і музика звучала в небесах
ангелів військо ціле в небі стало!


Родилася дитинка на землі
і будь-яке малятко може так родитись.
І пастухи спішили дать поклін
На новородженого подивитись.


Пройшли з тих пір вже тисячі років
та пам'ятає світ про те з кінця й початку
Святе Дитя,родину,вбогий хлів
і проповідують в дворцях і вбогих хатках.


Ім'я те царське сходить з уст,
яке колись звучало і звучить
ім'я те славне й дивне - Іісус
Йому хвала у небо хай летить!!!

І знов Різдво. Знов сяє ясна зірка,
«Христос родився,» - всюди спів лунає.
У серці радість, щастя і утіха,
Все про Різдво Ісуса сповіщає.

А я дивлюся у вечірнє небо,
Думками йду тепер до Вифлеєму.
Христос родився там для мене й тебе,
І так на серці радісно й приємно.

Я ніби йду разом із пастухами,
Щоб поклонитися Христу-Месії…
А зірка все веде й так ясно сяє,
Говорячи всім людям про спасіння.

А з неба ллються ангельськії співи:
«О слава Богу й мир на всій землі!
Сьогодні бо народжений Месія,
Збулись пророчі всі слова святі!»

О мій Ісусе, Ти заради мене
Залишив ті прекрасні небеса,
Зійшов на грішну, нечестиву землю,
Щоб дарувати неземне життя.

Ти народився, щоб життя я мала,
Прийшов, щоб постраждати на хресті.
Страждав за мене, щоб я не страждала,
Прекрасне небо дарував мені.

Веди мене, я прошу, любий Спасе,
А я покірно йтиму за Тобою.
Моя Ти ціль, моя Ти зірка ясна,
До вічного веди мене спокою.

Так тихо скрізь… А зірка ясно сяє,
Дарує спокій, і добро, й надію.
Вона всіх до Ісуса закликає,
Веде на шлях правдивий, до спасіння.

Що в подарунок принесу Ісусу?
Я знаю, що скарбів Він не бажає.
Відкрию серце, віджену спокуси,
І з Ним упевнено піду я далі.

О друже, ти подумай в день різдвяний,
Куди ідеш ти, де твоє спасіння?
Христос тебе так ніжно закликає,
Впусти Його у серце неодмінно.

Якщо твій шлях вкривають темні хмари,
Нехай Спаситель путь твою освітить.
Він все простить і більше не згадає,
І з Ним так добре буде жити в світі.

Довір Христу проблеми, Він поможе,
Радіти будеш і співати славу.
Скажи в тиші: «О мій ласкавий Боже,
Прости мої провини, я благаю».

І щастя більшого ти не зазнаєш,
Коли з Ісусом йтимеш по стежині.
Він Сам тебе в темряві проводжає,
Бо Він – твій Бог любові, щастя й миру.

А зірка сяє…Тихо, загадково…
«Христос родився!» - всюди спів лунає.
Нехай подяка й слава лине Богу
Й мелодія у серці не змовкає.

Наближається славна подія,-
це народження Бога-Христа!
І дитина ця - людства надія.
Ця подія велична,свята.

Мав Ісус народитись в хоромах
і не в простих хоромах,а в царських.
Але не знайшлось місця в домі,
знайшов місце в бідненьких яслах...

Ніхто ще не знав цю подію,
лише пастухам ангел з неба
народження славне звістив
й вклонитись спішить йому треба!

По дорозі йдучи мудреці,-
побачили дивну зорю.
І мудрі були люди ці,
бо знали вони правду всю.

Й спішили вони поклонитись,
бо знали,що зірка - Царя.
Дарунками з Ним поділитись,
дізнатись цареве ім'я.

У небі хор ангелів славний
вже славить нового Царя.
Співають:"У небі вся слава,
і миру вся повна земля!"

І ми у цей час всі прославим
в Різдвяний цей час,непростий.
разом з пастухами й волхвами,
родився бо Цар всіх царів!!!

ПРИЙМИ МЕСІЮ

Збуваються слова пророчі:
Родився Цар царів, Месія!
Та в світлі зоряноі ночі
Чомусь не вся земля радіє.

Лиш пастухи прийшли до ясел,
Де Бог Дитям у світ явився.
Яка була ця мить прекрасна!
І кожен з них Йому вклонився.

І мудреці прийшли зі Сходу,
Марія, Йосип теж раділи.
Та все ж із Божого народу
Не всі цей прихід зрозуміли.

Не всі могли вмістити ясла,
Убогий хлів, просту родину...
Хіба не в пишнім домі царськім
Родитись треба цій Дитині?

Та Божі плани несумісні
З людськими думками й словами.
Його мета — людині грішній
Відкрити неба вічну славу.

Щоб кожен, бідний і багатий,
Зумів прийти до Його Сина,
Із рук Його спасіння взяти,
До ніг зложивши всі провини.

Чи знав Отець про ті страждання,
Голгофський хрест, вінок терновий?
О так, Він знав... Та без вагання
Дав Сина, сповнений любовю

До всіх людей — Свого творіння.
О, це була велика Жертва!
Ісус, як паросток з насіння,
Зійшов у світі, щоб померти.

Щоб ми могли до ран Христових
Серцями вбогими торкнутись,
І стати вже творінням новим,
Й життям прославили Ісуса.

Христос живий. Йому вклонитись
Спіши без сумнівів й вагання,
В твоєму серці народитись
Бажає Він в цей час останній.

Бо вдруге не малим Дитятком
Прийде Господь на землю грішну,
Та згідно діл щоб всім віддати,
Прийде Він, як Володар грізний.

В цей добрий час прийми Месію
До свого серця, наче в ясла,
Нехай й твоя душа радіє,
Йдучи у вічне Боже Царство.

З Назарету в Віфлеєм

Пішки, ох не близько!

Взимку часто сніг з дощем,

Холодно і слизько.           

Але кесарів наказ

Має виповнятись!

І біжать усі нараз

Вчасно записатись.

До Христа приходу в світ-

Лічені години...

Серце Йосипа тремтить

За дружину й Сина...

В Віфлиємі не знайшлось

Для них місця в домі

Першу ніч провів Христос

В яслах на соломі.   

Бог вітання їм прислав:

Зірку світлу й нову,

А хор ангелів співав

Першу колискову.

Дочок мав Давидів рід

Дуже іменитих,-

Їх давно згубився слід,

Хто - зна де їх діти...

А Марію вся земля

Знає, як блаженну

Що у Господа була

За рабу смиренну.

Народився в неї Син

Від Святого Духа!

І живе між нами Він

НОВА  ЗОРЯ

Оксамитова ніч. Так спокійно і тихо.

В неосяжному небі діамантами – зорі.

Мирно спить Віфлеєм. Місто спокоєм диха,

Лиш гуля вітерець у небеснім просторі.

Раптом тишу порушив дивний спів анголів.

І засяяла зірка нова над землею.

Народився Христос – миру Князь, Цар царів!

Він звільнить від гріхів людство кров’ю Своєю.

Ніч Різва – дивна ніч. Десь у стайні за містом

На соломі сповитий Ісус спочиває.

Йосип там і Марія … Між худóбою тісно.

Але Божу присутність вони відчувають.

А у небі предвічному áнголів хόри

Дивну вістку вістять і співають хвалу!

І розсіює зірка нова ночі морок,

Як розсіє Спаситель гріховну імлу.

Віфлеємськая ніч… В полі ватра палає.

Пастухи між собою неквапно говорять.

Раптом голос з небес урочисто лунає:

“Не лякайтесь, радійте, погляньте на зорі:

Зірка та, що ясніше від інших сіяє,

Народилась разόм з Сином Господа нині.

Новинý цю чудову я вам сповіщаю,

Поспішайте вклонитися Божому Сину”.

Стелить ніч синім шовком зі сходу дорогу.

Йдуть по ній мудреці, на зорю поглядають.

Пил далеких шляхів запорόшив їм ноги,

Втома валить із ніг, та вони поспішають;

Бо збулися пророчі слова про Мессію –

Немовлятком у яслах Він явиться миру.

І схиляють коліна, і серцем радіють,

І Цареві несуть ладан, золото, миро.

Не згасаючи, зірка у небі сіяє.

Незвичайна зоря – Слави Божої світло.

Всі, хто прагне спасіння в Христі, поспішають

Вознести в покаянні до Бога молитву.

Тож і ти, друже мій, поспіши, не вагайся.

До Ісуса за зіркою серцем полинь.

Поклонися Йому і прослав, і покайся.

З Різдвом Христовим!

В цей урочистий, славний час

Хай слава Богу не змовкає!

З Різдвом ми всі вітаєм вас,

Здоров’я, щастя вам бажаєм!

Нехай вас Бог благословить,

Хай Він постійно буде з вами.

І вас безмірно наділить

Своїми щедрими дарами.

Серця хай ваші не мовчать,

Віддайте Богу поклоніння.

В блакитне небо хай летять

Пісні подяки і хваління.

Ця радість вічна і свята

Нехай наповнить ваші груди,

І про народження Христа,

Навкруг нехай почують люди.

Святковий і чудовий час,

Від Бога ми сьогодні маєм.

Тому сердечно, друзі, вас

З Різдвом Христовим всіх вітаю,

Кого я знаю і не знаю.

Усіх, хто десь у чужині,

І тих, хто в любій стороні

І тих, хто біль хвороби мають, -

Вони ж бо радості не знають.

І тих, припавших до могили, -

Нема в них батька чи дитини.

І тих, хто в тюрмах, я вітаю,

Сиріт, убогих не минаю.

І тих дітей, що в інтернатах

Не знають матері і тата.

І тих, хто ясний світ не бачать,

Проте, на Господа не плачуть.

Вони ж бо в світі найбідніші,

А в Бога, мабуть, наймиліші,

Бо кожний день, кожну годину

Чекають зірку з Вифлеєму.

І сліпота страшна глибока

Осяє зір людського ока. –

І затремтять від щастя руки,

Забудуть всі терпіння і муки.

Бо прийде скоро ця година,

Всміхнеться Бог нам і Дитина.

Вітаю тих, хто не говорять,

В душі і серці Бога молять,

Благають щирими сльозами:

«Дитятко, змилуйся над нами!»

Вітаю бідних, що не чують, -

Хай серцем радість цю відчують,

Хай молять Матінку Марію,

На неї мають всю надію.

Вітаю тих, хто у лікарнях,

Прикутих хворих в ліжках, в спальнях.

Нестерпні муки їх повили,

Дитятко дасть надії й сили.

Вітаю щиро всю родину,

Багату славну Україну,

Міста і села, кожний дім.

Дай, Боже, радість людям всім!

… В святу Різдвяну тиху ніч,

У празник споконвічний,

У сяйві зір й воскових свіч