Ти - мій Господь, моя надія

До Тебе лину серцем і душею,

Як лине олень, спрагнений води,

Як лине бджілка в поле до лілеї.

Я славлю дивнеє Твоє Ім'я,

І більш, і більш Тебе любити хочу.

І лине до Тебе душа моя

Метеличком до світла серед ночі.

Ти дав мені надію і життя,

Ти спас мене від вічноі могили,

Даєш мені нетлінне майбуття

І жити на землі даєш Ти сили.

Завжди святиться хай Твоє Ім'я

В житті моім щоденно, щохвилини.

Веди мене, щоб не згубився я

В тяжкі мої і в радісні години.

Я знаю, Господи, мене Ти не покинеш,

І навіть у недобрий, грізний час

До мене Духом Ти із неба злинеш,

Ти помагав мені уже не раз.

Коли я був в скорботах і в неволі,

З очей спадала гіркая сльоза,

Ти не лишив мене в моій недолі,

Ти нагадав мені Твої слова.

І слово те "Ніколи не покину",

Яке Ти вірним учням обіцяв,

Я пам'ятав у кожную хвилину

Й до Тебе очі віри підіймав.

Й проста молитва - щира і сердечна,

Лилась із уст моїх до Тебе знов,

І знов Ти заспркоїв моє серце,

І знов явив Твою святу любов.

Я знаю, Господи, мене Ти не покинеш,

Ти Свою вірність доказав мені.

Як завжди, підбадьориш і піднімеш,

Тебе я бачу, Боже, всюди,

В проміннях сонця, у росі,

Чому не помічають люди,

В якій Ти величі й красі?

Прекрасне рук Твоїх творіння,

Усе предивно Ти зробив,

Життя із пороху і тління

Ти у природу помістив.

Все неповторне і чудесне,

Оригінальне і просте,

Величне, світле і небесне,

Наповнене і не пусте.

Усе хвалу Тобі складає,

І пісня слави полетить,

Про Бога все оповідає,

Ну а людина... все мовчить.

Коли вдивляюся у небо,

Я бачу очі там Твої,

Розповідаєш Ти про Себе,

Про таємниці всі Свої.

Про плани вічні і незмінні

Твій голос тихо говорив,

Про те що люди є нетлінні,

Ти вічність в серце їм вложив.

Про те як вічною любов'ю

Навіки їх Ти полюбив,

Як їх обмив Своєю кров'ю,

Як на хресті за них висів.

І бачив я сумну картину,

Як Батько голову схилив,

Як зажурився за людину,

Рукою сльози затулив.

І ніби стихло все творіння,

Перед Царя до ніг прийшло,

Сумне, печальне голосіння,

І небо плакать почало...

Скажи, ну як можна мовчати,

Коли ти бачиш цю любов,

Яка тебе хоче прийняти,

В надії жде, щоб ти прийшов.

Лиш на секунду зупинися,

Він серце дасть тобі нове,

Прислухайся, не відвернися,

Великий Бог і Всемогутній,

Премудро всесвіт Він створив,

Велич Його скрізь присутня,

І красу в природу Він вложив.

Погляну в небо-діло Боже,

Й земля звіщає про Творця,

Всміхається природа гожа,

Співає пісню про Отця...

Який всесвіт в руках тримає,

Керує, всім життя дає,

І про людей щодня скрізь дбає,

Являє скрізь добро Своє.

Він пори року посилає,

Дає сівбу, дає жнива,

Дощами ниви поливає,

І зеленіє скрізь трава....

Він щедру руку простягає,

Й годує твориво Своє,

Нікого Він не забуває,