Мить торжества

Мить торжества: в'їжджає Цар у місто.

О, як же тут усі Його чекали!

І від одежі на шляху барвисто,

І віття пальмове поверх кидали.

"Осанна! Слава!" - всюди з вуст лунає.

"Благословен, Хто йде в ім'я Господнє!"

Але ніхто, крім Нього, ще не знає

Про те, що відбувається сьогодні.

Цей славний в'їзд - дорога до страждання,

Де буде болю понад людські сили,

Де лиш зневага, осуд і вигнання,

Де на Голгофі розпинають тіло.

Де сам на сам із тягарем великим.

Де навіть Бог закрив Своє обличчя.

Де це розп'яття замінити ніким.

Де смерть безжально дивиться у вічі.

Мить торжества, а Він іде смиренно

Звершити не Свою - Отцівську волю

Й покірно стати смертником стражденним,

Щоб назавжди змінити нашу долю.

Єрусалим... "Осанна!"... Людський натовп.

І Він, Хто йде сюди в ім'я Господнє

Безвинно на Голгофі умирати,